(Текст предоставил: Владимир Скобцов) |
Скобцов Владимир |
Владимир Скобцов Памяти русского языка на Ураине посвящается. Аж цiлу нiч соловейка ми слухали, Мiсто мовчало,будинки також, Бiлих акацiй стрючки оцi нюхали, З`iхали з глузду з тобою отож! Мiсто усе затопило багнюкою, Пливло в калюжах лайно по водi- От як щастило нам з тою падлюкою, Бо надто молодi були тодi. Роки пронеслись скаженим собакою, Де дiлась врода обличчя цього? Тiльки зима з хуртовиной та мрякою Щойно нагадують змiст усього...